Дудчанська земля

Серед степів широких,

Біля річки Дніпра

Село Дудчани проляга.

Там рідна хата,

Там рідна мати

Там рідні друзі,

Дідусь, бабуся прожива.

Хай село процвітає і біди не знає,

Щоб був мир на Дудчанській землі!

Присташ Денис, учень 3 класу Дудчанського ЗОШСП

Моє село

Мальовнича моя сторона!

Милі серцю мої Дудчани!

Найрідніша стежинка моя,

І сонячні ниви, і річка, і хмарки

Які гарні барвисті лани,

Які пахощі линуть із саду,

Найсмачніші ростуть кавуни.

Хай квітнуть Дудчани на славу!

Воляр Назар, учень 3класу Дудчанського ЗОСШП

На березі Дніпра …

Стоїть село чудове

На березі Дніпра.

Тут вулиці широкі

Й красивії дома.

На нивах, на безкраїх

Колосяться хліба.

В гаях пташки співають,

І грає дітвора.

На балках квітнуть квіти,

В саду бджілки гудуть.

І скрізь кипить робота –

Нелегкий сільський труд.

Ткаченко Катерина, учениця 3 класу Дудчанського ЗОСШП

Мій рідний край

Я в своєму селі знаю кожну стежину,

Це мій край – моє рідне село.

Але в ньому не знаю я жодну людину,

Яка б не шанувала його.

В ньому річка велика,

Що не видно і краю, і красиві її береги.

Од великого степу до зеленого гаю

Пролягали козацькі шляхи.

Я для рідного краю хочу долю щасливу,

Я для нього бажаю добра.

Хай обходять Дудчани лихая година,

Це мій дім – Батьківщина моя.

Полюганич Андрій, учень 4 класу Дудчанського ЗОСШП

Моє село

Ключ журавлів летить у вирій,

Шепоче хвилями Дніпро.

Як сумно відчувати, що осінній вітер

Торкнув вже і моє село.

Як сумно знати, що років 70 назад

Тут лютував німецький кат.

Рідну землю він топтав, людей невинних убивав,

Палив траву, оселі руйнував.

Та переможний день настав,

Його нам березень подарував.

Вдягнувши у граніт солдат,

У вічність імена їх вкарбував.

Минули ті страшні часи,

Настали мирнії роки.

Відродилось з попелу село,

Тож бережемо ми чудовий час,

Щоб мир і спокій був у нас.

Собко Тетяна, учениця 6 класу Дудчанського ЗОСШП

Я вітаю вас, друзі…

Я вітаю вас, друзі, всіх щиро,

Що в це свято зібрались ми тут.

І я знаю, що ви розумієте

Що таке бути вільним від пут.

І ця воля дарована тими,

Хто війну бачив не уві сні,

Це село визволялося ними –

Ви згадайте про них восени.

Звісно, зараз всім жити нелегко:

Кожен з нас має сотню турбот,

Але ж в небі курличе лелека,

І не треба ніяких скорбот.

Подивіться навколо, побачте,

Що життя наше – сонячний шлях.

Я прохаю – ніколи не плачте,

Хай співає той зоряний птах,

Хай летить над прозорой водою,

Хай вдихає степів аромат.

Україно, ми будем з тобою,

Лише час не повернеш назад…

Біда Аліна, учениця 7 класу Дудчанського ЗОСШП

Світанковий край

Ось гляньте – це наше село,

Каховське море води свої розлило.

Пшеницею колосяться фермерські поля,

Це щедра й барвиста моя земля!

Я хочу прожити багато літ

І радість не змірять мою,

Що я народилась на світ

У цім світанковім краю.

Коваленко Віталіна, учениця 2 класу Дудчанського ЗОСШП

Пам’ятник

У липовій алеї посеред села,

У солов’їному співі

Невмирущому герою

Пам’ятник стоїть.

Вже давно війни немає

Тільки в зеленій алеї солдат

У руках своїх тримає

Вірний автомат.

Рідне село Дудчани

Він зумів зберегти живим

І лишився у граніті

Вічним вартовим.

Сокірко Денис, учень 2 класу Дудчанського ЗОСШП

Херсонщина моя

Херсонщина моя,

Найкраща в Україні –

Перлина степова,

Барвистий рідний край.

Хоч я іще мала,

Та мрію, щоб Херсонщина цвіла!

Данилова Світлана, учениця 2 класу Дудчанськго ЗОСШП

Рідний край – духмяний коровай

Що таке рідний край?

Це – духмяний коровай.

Ніжна усмішка матусі,

Руки лагідні бабусі.

Що таке рідний край?

Це – степи, річки і гай,

Дзвінка пісня солов’я –

Рідна це моя земля!

Левченко Ростислав, учень 2 класу Дудчанського ЗОСШП

Картина

Намалюю я картину

На ній – поле і калину,

Десь пшениця колоситься,

Світить сонечко веселе,

А у балках видно села.

Машини трасою шугають,

Сади у зелені буяють,

Отака моя картина

Назву її – «Мала Батьківщина»

Удич Віталій, учень 2 класу Дудчанського ЗОСШП

Живу в Дудчанах, рідному селі …

Живу в Дудчанах, рідному селі,

Де народились, виросли батьки мої.

Тут дім мій, школа, річка, сад

І друзів бачити я рад.

У школі старанно навчаюсь,

У різні ігри тут я граюсь.

Люблю своє село, домівку, сад,

Калину під вікном,

На арці смачний виноград.

Михальченко Артем, учень 2 класу

Квітка півдня України

Краю мій, мої Дудчани,

Простір неба, нив, садів.

Квітка півдня України

Неньки нашої землі.

Стежки села сплелись мережково,

Йдучи до безмежних ланів.

Там колоски виблискують казково,

Наливаючись зерном золотим.

Де не ступи, усе знайоме:

Від стеблини до гаїв

Серцю мила тут кожна хатина,

І пташина і садок.

У цім селі я народилась

І тут живуть мої батьки.

Куди не глянь – краса навколо.

І в цій красі – квітує все.

Енгельс Ольга, учениця 9 класу Дудчанського ЗОСШП

Моє село – моя колиска

Чи є у світі щось миліше,

Чим місце – де народився ти?

Є щось прекрасніше й гарніше?

Такого місця не знайти.

Моя маленька Батьківщина,

Де виросла й навчаюсь я.

Вона як мама в нас – єдина

Тут мешкає рідня моя.

Моє село, моя колиска,

Ти квітни, наче вишні цвіт.

До Господа моя молитва.

Жило, щоб ти багато літ.

Грицик Юліанна, учениця 9 класу Дудчанського ЗОСШП

Таврійськая земля

Люблю тебе, мій рідний краю,

Таврійська славная земля!

Куточка кращого не знаю,

Ніж той, де народився я.

Це мої милії Дудчани,

Село найкраще на землі.

Тут на полях сміється сонях,

Ростуть смачнющі кавуни,

Тут берег верби обіймають

Старого сивого Дніпра.

Зелені балочки дрімають

Під ніжну пісню солов’я.

Тут рідна хата, де зоріє

Любові вогник і добра.

І рідна школа, де навчають

Нести прекрасне у життя.

Іванів Владислав, учень 5 класу Дудчанського ЗОСШП

Мій рідний край

Мій рідний край –

Барвисте небо,

Пташки співають навкруги.

Річки, сади, поля діброви

І цим пишаюсь я завжди.

Живу, навчаюсь в цьому краї

І дуже я його люблю.

Пройдуть роки – я не забуду

Красу Дудчанської землі.

Пашкевич Олена, учениця 9 класу Дудчанського ЗОСШП

Україна – моя рідненька Батьківщина

Мій рідний край, моя земля!

Степи, лани, ліси, поля.

Усе це зветься Україна –

Моя рідненька Батьківщина.

Живу у степовому краї,

Мене його природа надихає,

Чарує зеленню вона,

Дарує пісню солов’я.

Вітри тут з лісом розмовляють,

Дніпрові хвилі піднімають,

Приносять аромати степу,

Духмяних трав із смаком меду.

У «вінок» серця я вплітаю

Усе, що так люблю і знаю:

І сонце, й ріки, і степи,

Бо тут живемо я і ти.

Іванів Катерина, учениця 5 класу Дудчанського ЗОСШП

Кiлькiсть переглядiв: 463

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.