ТАРАСОВИМИ СТЕЖКАМИ

/Files/images/ST830201.JPG

Урок-подорож.Читання.3 клас

Учитель Дудчанського загальноосвітнього об’єднання

«дитячий садок-школа І-ІІІ ступенів-позашкільний заклад»

Іванів Олена Миколаївна

3 клас

Читання

ТАРАСОВИМИ СТЕЖКАМИ

Урок-подорож

Тема: Узагальнення знань з теми «Шевченкове слово»

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г. Шев-

ченка; удосконалювати навички виразного читання; розвивати пам’ять, кмітливість,

асоціативне мислення, вміння узагальнювати, визначати головну думку твору,

порівнювати зображення пензлем і словом; збагачувати словниковий запас учнів;

формувати загальнокультурну компетентність через ознайомлення з творами

літературного та образотворчого мистецтва; виховувати любов до Шевченкових

творів, як скарбниці розуму, культури й історії українського народу, почуття

патріотизму.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Форма уроку: урок-подорож.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, карта подорожі, емблеми команд: «Калинка»,

«Верба», «Вишенька», «Явір», ілюстративний матеріал, «Кобзар»

Т.Г.Шевченка, репродукції картин Т.Г.Шевченка, кобза (музичний інстру-

мент), модель дерева «життя», мультимедійне обладнання.

Хід уроку

І. Організація початку уроку

Учитель: Пролунав уже дзвінок,

починається урок.

Повернемось обличчям до гостей

І лагідно промовим: «Добрий день!»

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Я принесла вам «дерево життя», яке відоме людям з давніх-давен. Воно має три великі гілки. Перша гілочка – символ минулого часу, друга – символ сучасності, а третя – символ майбутнього часу.

- Яким би ви хотіли бачити своє майбутнє?

- Все навколишнє – це наслідок минулих подій, а в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє. Отже, щоб мати щасливе майбутнє, обов’язково треба знати минуле свого народу, його культурну спадщину. Сьогодні я пропоную вам подорож в минуле машиною часу (слайд 1).

- Отож, закрийте очі і уявіть, що ми линемо у відкритому просторі на 200 років назад.

- Куди ми потрапили? (Слайд 2.Малий Тарас пасе ягнят.)

- Хто зображений на картині? (Т.Г.Шевченко)

- Чому саме сюди ми потрапили? ( У цьому році відзначаємо 200 років з дня народження Т.Г.Шевченка)

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

- Сьогодні ми будемо подорожувати стежками села, де пройшло дитинство малого Тараса, долаючи різні випробування на своєму шляху. Ми не лише перевіримо свої знання з теми, а й дізнаємося багато цікавого, дослідивши творчість Т.Г.Шевченка та проведемо змагання між групами.

ІV. Опрацювання теми уроку

1. Вправи на вдосконалення читацьких навичок

- Розпочнемо подорож! Перед нами – гора. Щоб її подолати проведемо розчитування.

А) Читання деформованих слів, що є назвами команд:

налика (калина),

барве (верба),

шняви (вишня),

віяр (явір)

- Чому саме ці рослини є назвами ваших команд? (Улюблені рослини Т.Г.Шевченка)

Б) Гра «Пеньок»

- Прочитайте хором слова, а зустрівши «пеньок», плескайте в долоні.

гора зоря річка

гора зоря річка

нора зоря нічка

гора моря річка

В) Робота над скоромовкою. Читання у повільному,а потім швидкому темпі.

- А тепер нам треба поспішати. Допоможе у цьому скоромовка.

Під горою - трава, на траві – дітвора.

2.Зупинка «Криничка». Брейн-ринг.

- Молодці! Ми успішно пройшли горою. Наступна зупинка – біля криниці, з якої Тарасик носив воду до школи. Щоб напитися чистої водиці, проведемо гру «Брейн-ринг».

Умови гри.

- Я буду задавати запитання, ви в групі обговорюєте його. Команда, яка першою взявшись за руки, підніметься – має право дати відповідь. За кожне правильно виконане завдання команда зможе почепити один листочок чи ягідку на своє деревце. В кінці уроку підрахуємо їх кількість і визначимо переможця.

Запитання для гри:

- Псевдонім Т.Г. Шевченка (Кобзар)

- Коли народився Т.Г. Шевченко? (9 березня 1814 року)

- Де народився Т.Г. Шевченко? (с. Моринці на Черкащині)

- Що означає ім’я Тарас? (З грецької – бунтівник, непокірний)

- Скільки років прожив Т.Г. Шевченко? (47)

- В яких віршах Т.Г. Шевченка оспівується краса природи?

- Які вірші Т.Г. Шевченка покладені на музику? («Реве та стогне Дніпр широкий», «Тече вода із-за гаю»…)

- Закінчити речення. Шевченко був поетом та … (художником)

- Де похований Т.Г. Шевченко? (Місто Канів, на Чернечій горі)

- Назвіть живий пам’ятник Шевченку. (Дуб)

3. Зупинка «Калинка». Робота над текстом

- Калинка була найщирішою подругою Тарасика. Вона приготувала цікаві розповіді про життя і творчість Великого Кобзаря. Кожній групі пропоную текст (додаток 1), який потрібно опрацювати за планом:

а) читання мовчки, розставляючи паузи та логічні наголоси;

б) читання виразно вголос ланцюжком;

в) визначити головну думку і дібрати заголовок.

Презентація роботи груп

(Під час презентації роботи третьої групи вчитель демонструє музичний інструмент – кобзу і по-можливості грає на ній-слайд 3)

– Який настрій у вас викликала ця мелодія? Чому?

- Дякую вам і калинці за цікаві повідомлення. А так як «Без верби і калини нема України», то наступна зупинка біля верби.

4. Зупинка «Вербиченька». Розгадування кросворду

/Files/images/urok_chitannya/11.png

1. Село на нашій Україні, неначе … село. (писанка)

2. І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька … (хаточка)

3. Сам … витає над селом. (Бог)

4. Прийшло дівча воду брати, брало … (заспівало)

5. А качечка випливає з … - за ними. (качуром)

6. Тече вода край … . Вода ставом стала. (города)

- Команда, яка першою розв’яже кросворд, отримає 4 бали, другою – 3, третьою і четвертою – по 2 бали.

Взаємоперевірка (слайд – 4)

5. Зупинка «Млин». Відновлення рядків вірша.

- Прямуємо до млина.

- Раптом подув сильний вітер, розкрутив млина, рядочки віршів розлетілися і заблукали.

Гра «Рядочки заблукали»

- Пропоную вам знайти рядок, який заблукав і відновити вірш. За правильну відповідь команда отримує один бал.

- Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Закувала зозуленька (Поговоримо тихесенько)

В неволі з тобою.

- Тече вода із-за гаю

Між вербами та над водою. (Та попід горою)

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою.

- Село! І серце одпочине.

І досі сниться: під горою (Село на нашій Україні)

Неначе писанка, село.

Зеленим гаєм поросло.

- Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Реве та стогне Дніпр широкий, (між ярами, над ставами)

Верби зеленіють.

- Зачитайте спочатку неправильний, а потім правильний варіант вірша.

- Прикрасьте ваше деревце ягідками та листячком.

- А зараз ми спустимося до річки і трішки відпочинемо.

6. Зупинка «Річенька»

а) Релаксаційна пауза

- Сонечко пригріває, водичка тепленька-тепленька. Похлюпаємо ручками по водичці вмиємо обличчя, побродимо босими ніжками і відчуємо як проходить втома, наше тіло наливається енергією, аж захотілося танцювати.

б) Руханка під мультимедійний та музичний супровід «Тече вода »

7. Зупинка «Тарасова хатинка»

а) Конкурс «Відгадай до якого вірша ілюстрація?

- А зараз ми завітаємо до хатинки, де жила родина Т.Г. Шевченка. Двері відчинилися і ми потрапили в картинну галерею.

- Відгадайте, до якого вірша Шевченка ці ілюстрації (слайди 5-10)

- А хто автор цієї картини? (слайд 11 )

- Як вона називається? («Селянська родина»)

б) порівняльна характеристика картини «Селянська родина» і змісту вірша «І досі снить-

ся …»

- Пропоную за допомогою кругів Венна порівняти цю картину із змістом вірша «І досі сниться…»

- Розглянемо картину. Які фарби переважають? Чому? З чого це видно?

- Який настрій передає картина?

- Прочитайте вірш «І досі сниться…»

- Який настрій вірша?

- Що спільного між картиною і віршем?

- Що відмінного?

- У якому творі автор відобразив реальність, справжнє життя бідної селянської родин, яке було не той час?

- А щасливе життя, яке описане у вірші було на яву чи тільки снилось?

/Files/images/urok_chitannya/15.jpg

Картина Вірш

- Яка головна думка цього вірша?

Висновок. На картині Шевченко показав, яким було життя селянської родини, а у вірші, про яке він мріяв, яке йому снилося.

- На вашу думку, здійснилася мрія Тараса Шевченка сьогодні?

8. Зупинка «Вишневий садочок»

Конкурс на кращого читця поезії Т.Г.Шевченка.

- Ось тут, біля хати, у вишневому садочку проведемо конкурс на кращого читця поезії Шевченка напам’ять. Підготуйте по одному читцю від кожної команди.

9. Ребуси від лелек.

- А лелека нам приніс ребуси. Розгадайте їх та назвіть вірш Тараса Шевченка, в якому вжиті ці слова.

/Files/images/urok_chitannya/16.jpg

/Files/images/urok_chitannya/17.jpg

/Files/images/urok_chitannya/18.jpg

/Files/images/urok_chitannya/19.jpg

V. Рефлексія. Тестування.

- Вам цікаво було подорожувати? Чи недовго ми в гостях у минулому? Час повертатися. А зробимо ми це лише при одній умові: виконавши тести (додаток2). Ви маєте право обрати собі тести різної складності:

1 варіант – завдання на відтворення вивченого матеріалу (за кожне питання – по 1 балу);

2 варіант – містить складніші завдання, над якими треба подумати (за кожне питання по 2 бали)

Самоперевірка з дошки та самооцінка.

Відповіді: 1 варіант – 1) а; 2) б; 3) в; 4) б; 5) а; 6) а ; 7) а; 8) а.

2 варіант – 1) б; 2) а; 3) в; 4) б; 5) в; 6) в.

VI. Підсумок уроку.

1. Визначення команди-переможця

- Порахуйте свої ягідки, листочки. Визначимо переможця.

2. Закінчити прислів’я

- Ми повернулися в сьогодення і вийшли на стежину «вічності», яка пропонує вам закінчити прислів’я.

* Ми Шевченка славить будем і … (ніколи не забудем)

* Тарасів «Заповіт» облетів … (увесь світ)

* Шевченкові твори сяють мов … (зорі)

- Чому ця стежина є вічною?

- Як люди бережуть пам’ять про Тараса Шевченка?

3. Демонстрація історичних пам’яток, пов’язаних з Т.Г.Шевченком (слайди 16 - 19)

- Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне. Воно поряд. Треба лише його вміти побачити і відчути. Вивчаймо Шевченкове слово, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти. І серед них – найперший і найголовніший:

Свою Україну любіть,

Любіть її … Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Додаток 1

* * *

Була калина червона найщирішою подругою Тарасика малого. Частенько він прибігав до неї. Брав з собою олівець , папір і малював там та списував вірші, пісні славного Грицька Сковороди й колядки та інше. А калинка нашіптувала йому думи про славне минуле рідного народу, про сучасне горе та про золоте майбутнє народу й країни рідної.

Тут не раз заставала його й старша сестричка Катерина. А коли хлопчині так гірко вже стало в хаті, що не вміє витримати й зробив собі «свою хатку» під калиною, то Катерина йому крадькома тутечки й їсти виносила.

Ріс Тарасик. Багато горя довелося зазнати йому від малечку. Та він уже не падав духом. Вперто й витривало йшов до своєї мети. Прийшлося кинути йому рідне село, калину червону, подругу свою. А як пішов у світ, навідався востаннє до неї, до калини червоної, і заговорив:

- Прощавай, калино, подруго моя вірна, опікунко щиренька! Іду в світ, щоб сповнити те, що мені Божа воля наказала.

* * *

Т. Г. Шевченко дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Вербову гілочку, як символ рідної України, повіз Тарас Шевченко із собою на заслання. Згодом посадив цю гілочку у казахській пустелі ще в 1850 році. Виросло велике дерево, яке люди назвали вербою Тараса. А потім ще 200 вербичок виростив поет із її гілочок. Вербовий гай у засланні нагадував Т. Шевченку рідну Україну. А щоб поливати свій гай, він ще й криницю викопав.

* * *

Колись, у сиву давнину, ходили містами і селами старі сліпі люди. Вони співали про долю України, про героїчні подвиги козаків. Свій спів мандрівники супроводжували

грою на музичному інструменті. Його називали кобзою*. Від назви цього інструменту і походить назва виконавців народних дум і пісень – кобзарі. Т.Г. Шевченко не ходив із кобзою чи бандурою містами і селами. Але його твори близькі за змістом до народних дум* і пісень. Тому поета й називають Великим Кобзарем.

* Кобза – старовинний український музичний інструмент.

* Думи – народні пісні, в яких розповідається про визначних історичних діячів чи людей, що вславляли Україну.

* * *

Тарас Григорович Шевченко перебував у кріпацькій неволі. Художники зібрали 2500 крб. і викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі та відкрили перед ним шлях до науки і мистецтва. На все життя зберіг Т. Шевченко у серці любов до благородних діячів російської і української культури, що вирвали його з неволі.

Додаток 2

Тести

Варіант 1

1. Коли народився Т. Г. Шевченко?

а) 9 березня 1914 року;

б) 10 березня 1814 року;

в) 10 березня 1861 року.

2. В якому селі народився Т.Г. Шевченко?

а) Кирилівка;

б) Моринці;

в) Калинівка.

3. Скільки років поет почувався вільною людиною?

а) 16;

б) 18;

в) 13.

4. Т. Шевченко був поетом та…

а) чумаком;

б) художником;

В) композитором.

5. Із чим Т. Шевченко порівнює своє село?

а) писанкою;

б) садом;

в) калиною.

6. Що снилося поетові?

а) біленька хатка;

б) вишневий садок;

в) сині гори.

7. Про кого розповів дідусь Іван малому Тарасу?

а) про запорожців, гайдамаків;

б) про печенігів;

в) про татарів.

8. Як називається всесвітньовідома збірка віршів Тараса Шевченка?

а) «Кобзар»;

б) «Заповіт»;

в) «Тарасові шляхи».

Варіант 2

1.Чому Тарас хотів чумакувати з батьком?

а) хотів бути далі від мачухи;

б) щоб побачити світ;

в) щоб допомагати батькові.

2. Чому Тарас весь час шукав нового учителя, незважаючи на тяжкі поневіряння?

а) хотів навчитися малювати;

б) щоб заробити на прожиття;

в) був ледачим.

3. Яку мрію плекав у серці Шевченко?

а) навчитися співати;

б) помститися ворогам;

в) бачити Україну вільною, щасливою.

4. Чому поет порівнює село з писанкою?

а) бо село схоже за формою на яйце;

б) бо село гарне, мальовниче;

в) бо він любив малювати.

5. Знайдіть «зайве» слово.

а) вода;

б) качаточка;

в) зоря;

г) дівча.

6. Що означає вислів «Дяк не шкодував для школярів березової каші»

а) годував кашею;

б) писали березовими ручками;

в) бив березовими різками.

Презентація "Подорож в минуле"

Кiлькiсть переглядiв: 935

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.